ієї сніжної зими в нашому театрі особливо затишно
Початок січня – вогники ялинок, хлопавки, сніг, Різдвяні зустрічі, посмішки, тортики і … ДИТЯЧІ ВИСТАВИ! Така традиція, пам’ятаєте?! Нас на канікулах завжди водили на казки, фотографували в театральному холі під красунею-ялинонькою, а на благодійному ярмарку нам купляли якусь чудернацьку іграшку, виготовлену творчими майстрами?! У нас є унікальний ДОБРИЙ ТЕАТР! Дирекція, головний режисер, актори, господині театральних гардеробної і прихожої – вони всі друзі, люди з добрим почуттям гумору, творці мистецтва і світла! У кожного є можливість повернутися в казку цими днями
Ми дивилися «Шишу» - казку про маленьку бешкетницю, яка читає книжку чаклунів й бешкетує в лісі. Велике спасибі Веронічці Тищук, Тетяні Курті, Руслану Аітову і молодому актору, який грав лісового інтелігента-вовчика (підкажіть, як його імя, будь ласка, хто знає)! Було весело! Малеча в залі так класно спілкується з акторами! Й спасибі за сяючі вогниками вікна театру уночі – дуже святково й приємно! До речі, коли ми бігли на виставу, біля собору Св. Мартина зустріли групу туристів … з Білгорода-Дністровського – Аккермана. Саме звідти, у далекому 1947 році ,приїхала частина акторів у Мукачево. Ні, світ не тісний, просто на початку січня, коли ми біжимо засніженими дорогами добра, трапляється багато див .
Оксана Головчук
Світлини Петра Паровінчака