Могутні хвилі масового фізкультурно-спортивного руху шістдесятих, сімдесятих років минулого сторіччя виштовхували зі своїх глибин найбільш яскравих та неординарних постатей, кращі із яких вливались у когорту спортсменів вищих розрядів, на яких базувались збірні команди районів, міст, областей по різним видам спорту, що культивувались в даному регіоні. Наприклад: збірні команди міста над Латорицею з ігрових видів спорту успішно фінішували на територіальних та відомчих змаганнях, як правило, повертаючись в рідні пенати з лавровими вінками.
Достатньо згадати феєричну атмосферу, яка вирувала на переповнених трибунах центрального стадіону міста під час фінальної пульки за участю ФК «Приладист», чемпіона України-77 серед команд колективів фізкультури та післяматчеві емоції; переможну ходу на протязі двох з половиною десятиріч жіночої баскетбольної дружини «Спартак», багаторазового переможця першостей Центральної Ради ВДСТ «Спартак» та бронзового призера V-ї спартакіади України, яку створила та плекала заслужений працівник культури України Валентина Гомонай. Не поступалась їм і чоловіча баскетбольна родина. Вихованці Юлія Трояна тих часів були непереможними на теренах Закарпаття, із року в рік піднімаючись на вищу сходинку п’єдесталу пошани обласних змагань. Скажімо, самородки з цієї плеяди, майстер спорту Тиберій Гецько і заслужений майстер спорту Юрій Сільверстов у складі команди «Будівельник» Київ (перший - в період 1962 -1965р.р., а другий: 1983 - 1990р.р) піднялись до рівня неодноразових призерів першостей Радянського Союзу та стали чемпіонами колишнього СРСР серед майстрів класу «А», відповідно, в 1963 та 1998 роках.
І так сталось, що на зміну гравцям, яких було запрошено в столичні клуби, а також, вищі учбові заклади України, прийшли молоді й талановиті брати Тиберій і Федір Тонгайзери, Олександр Ленарт, Федір Павлюк, Золтан Ленд’єл, потужна гра яких захоплювала не тільки шанувальників цього виду спорту, але й фахівців. До речі, Федір Павлюк, який в останній календарний день жовтня святкує свій 77-й день народження, проходячи строкову службу в лавах Радянської Армії, в складі команди одного із військових підрозділів Івано-Франківська виборює високе звання чемпіона Прикарпатського військового округу та приймає участь в першостях Збройних сил колишнього Радянського Союзу вже за колектив СКА (Львів).
Роки, проведені в спортзалах не пройшли безслідно і, незабаром, новоспечений випускник Львівського торгівельно-економічного інституту, Федір Павлюк, не відрікаючись від баскетболу, торує свій шлях у сфері кооперативної торгівлі, а згодом, очолює Мукачівський міськпромторг. На посаді директора проводить реконструкцію магазинів, розташованих у центрі міста, здає в експлуатацію центральний універмаг на площі Федорова, під його керівництвом та підтримки впливового першого секретаря Мукачівського міському компартії України Олександра Чулея, разом з начальником ПМК-98 Василем Дуловим будує на вул. Окружній торгівельний комплекс для мешканців цього мікрорайону. Докладає багато зусиль щодо підвищення культури обслуговування в закладах торгівлі, наповнення прилавків магазинів побутовою технікою, необхідними товарами, продуктами, наводить ділові контакти та братерські відносини з прибалтійськими торгівельними організаціями, зокрема з Таллінським промторгом. Старше покоління ще пам’ятає однойменний магазин «Таллін» в Росвигові, «Вільнюс» на кутку вулиць Миру, Валленберга з численним асортиментом маркованої продукції з Прибалтики і, відповідно, кривулястими чергами покупців.
Зайнятість на відповідальній роботі, набутий авторитет не завадили очільнику міськпромторгу зустрічатись з друзями-баскетболістами й коли-не-коли брати участь у змаганнях різних рівнів між ветеранами.
Нині, Федір Павлюк знаходиться, як прийнято говорити, на заслуженому відпочинку, а ми, його друзі та знайомі (на жаль, з кожним роком їх все менше), вітаючи іменинника, бажаємо йому і надалі жити у миру, радості, при доброму здоров’ї. Щастя Вам, довголіття і божої благодаті!
Григорій КУРУЦ, майстер спорту