Новини адмiнiстрацiї мiста
18.06.2020 | 22:18
Економіка
У Мукачеві продовжили етап реєстрації проектів Бюджету громадських ініціатив 2021 до кінця липня
Відповідно до протоколу №2 комісії з питань бюджету громадських ініціатив реєстрацію проектів продовжено до кінця липня.  Цьогоріч конкурс проходитиме по такому розкладу: Реєстрація заявок: 01.04.2020 – 01.07.2020 Розгляд заявок та оцінка відповідності проєктів: 03.08.2020 – 18.08.2020 Загальноміське голосування: 01.09.2020 – 15.09.2020 Визначення та затвердження переможців: 16.09.2020 –...
18.06.2020 | 22:13
Культура, освіта
Роботи учасників живописного пленеру «Мукачівська весна — 2020» презентують у Палаці культури та мистецтв
Протягом минулого тижня у Мукачеві з нагоди Днів міста проходив живописний пленер «Мукачівська весна — 2020». Через карантинні обмеження, цьогоріч формат заходу було змінено, у пленері брали участь тільки митці Закарпаття.  Шістнадцять відомих художників краю у різних локаціях міста малювали архітектурні пам'ятки, пам'ятники, вулиці та сквери міста, представляючи на полотнах власні відчуття...
13.06.2020 | 17:03
Новини міської адміністрації
У Мукачеві грошовими преміями нагородять учнів, які стали переможцями олімпіад
 Учні міста зайняли 35 призових місць на І етапі та 31 призове місце на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.  28 учнів стало переможцями ІІ етапу та четверо учнів стало переможцями ІІІ етапу ХХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.  27 учнів стало переможцями ІІ етапу та одна учениця стала переможцем ІІІ та ф...
13.06.2020 | 16:43
Здоров'я
Лікарня Мукачева уклала договори з НСЗУ на 92 млн. гривень
Лікарня Мукачева уклала договори з НСЗУ на 92 млн. гривень КНП "Мукачівська центральна районна лікарня" - одна з перших підготувалась до впровадження Програми медичних гарантій, - про це повідомляє Національна служба здоров’я України. Місцева влада забезпечила заклад комп’ютерами, медичною інформаційною системою, необхідним обладнанням відповідно до вимог НСЗУ. Для цього було виділено 14 млн грн....
07.05.2020 | 12:50
Економіка
Більше 400 тисяч гривень допомоги виділять 12 жителям Мукачівської міської ОТГ
Відповідне рішення ухвалили на засіданні виконавчого комітету Мукачівської міської ради. Матеріальну допомогу виділять в рамках Програми додаткового соціального-медичного захисту жителів Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади на 2020-2022 роки. Допомогу отримають 12 жителів Мукачівської міської ОТГ.  Мукачівська міськрада   ...
12.04.2020 | 19:46
Новини міської адміністрації
В Мукачеві висаджено понад півтисячі різних дерев
На території Мукачівської міської ОТГ цієї весни загалом було висаджено 524 молодих саджанців дерев. Зокрема: • сакура — 35 шт. • катальпа — 80 шт. • клен шаровидний — 15 шт. • клен гостролистий — 100 шт. • липа — 234 шт. Також висаджено 60 молодих саджанців кедра річкового на Ужгородській вулиці. Деревцята місту подарував підприємець Павло Балога. Мукачівська міськрада ...
12.04.2020 | 19:37
Культура, освіта
Юні мукачівці серед переможців Міжнародного фестивалю-конкурсу «Талановита Молодь України 2020»
Цими днями у Львові дистанційно вібувся Міжнародний фестиваль-конкурсу «Талановита Молодь України 2020», активну участь у якому взяли і вихованці вокального відділу Мукачівської дитячої школи мистецтв №1 ім. С.Мартона (клас викладача Ігоря Білика). Конкурсним журі було високо оцінено виступи юних талановитих мукачівців. Тож маємо чудові результати: - Тимофій Коробейніков - ЛАУРЕАТ І премії; - В...
10.04.2020 | 22:53
Здоров'я
З минулу добу мобільні бригади в Мукачеві здійснили 10 виїздів для забору біоматеріалів -
розповів директор Медичного центру «Сім’я» Євген Мешко.  На самоізоляції 490 осіб, ще у 24 симптоми застуди. До лікарні з пневмонією госпіталізовано одну пацієнтку. ПЛР-тести роблять усім місцевим жителям з підозрою на COVID-19. Детальніше про ситуацію із захворюваністю на COVID-19 в Мукачівській ОТГ коментує Євген Мешко. https://www.youtube.com/watch?v=TXa1Ov1fybw Мукачівська міськрада ...
10.04.2020 | 22:39
Культура, освіта
В Мукачівській ОТГ скасували плату за навчання дітей у початкових мистецьких школах до закінчення карантину
Відповідне рішення було прийнято на засіданні виконавчого комітету Мукачівської міської ради 7 квітня. На сьогоднішній день у школах мистецтва Мукачівської ОТГ навчається більше тисячі дітей. За словами начальниці відділу культури Ірини Калій, батькам які вже оплатили навчання за березень-квітень буде здійснено перерахунок. Детальніше дивіться у відео інтерв’ю начальниці відділу культури Ірини Кал...
10.04.2020 | 22:35
Здоров'я
Більше 300 тисяч гривень допомоги на лікування отримають двоє жителів Мукачівської ОТГ
Рішення схвалено на засіданні виконкому. Матеріальну допомогу виділять коштом програми додаткового соціально-медичного захисту жителів Мукачівської міської об’єднаної територіальної громади на 2020-2022 роки. Управлінню праці та соціального захисту населення Мукачівської міської ради доручено провести виплату коштів за призначенням. Мукачівська міськрада ...
Княгиня  Софія Баторі – володарка Мукачівського замку

Княгиня Софія Баторі – володарка Мукачівського замку

5822

Походила Софія Баторі із відомого князівського роду Баторі. Із шомльовської гілки цієї родини походили декілька трансільванських князів та один із найбільш відомих королів Польщі Стефан Баторі. Сучасні дослідники стверджують, що ця родина виділялася великими розумовими якостями та надзвичайною тілесною красою. Сама княгиня мала вражаюче сімейне походження – донька Андраша Баторі та полячки Анни Закрескої, племінниця князя Габора та Анни Баторі.
Однією із причин негативного ставлення до Софії Баторі вважають, що останні покоління їхньої родини характеризувалися моральними та фізичними розладами. Психографологічна експертиза Софії Баторі визначила: «В рукописах відображається шизофренія, крайньо релігійна, прив’язана до догм, пристрасна, але в досягненні своєї мети покладалася на розрахунок, виконувала свою волю із залізною послідовністю».
Негативне ставлення до Софії Баторі було пов’язано і з її родичкою, графинею Ержебет (Єлизавета) Баторі, яка була відома серійними вбивствами молодих дівчат. В народі її прозвали «кривавою графинею». За злочини її засудили та замурували в замку Чейте, де й померла в 1614 році.
Інші дослідники доводять, що більшість звинувачень, щодо членів родини Баторі, є необґрунтованими і базуються на фанатичному ставленні до католицької релігії. Таким фанатизмом був наділений і тесть Софії Баторі Дьордь І Ракоці, як не тільки справжній політик, але і безжальний захисник кальвіністської релігії. Саме за його наказом було закатовано в 1619 році трьох кошицьких мучеників-єзуїтів (сьогодні трьох кошицьких святих). Задля спокутування родинних гріхів, Софія Баторі на місці їхньої страти розпорядилася побудувати в місті Кошіце (Словаччина) церкву Премонстратів Святої Трійці.

ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ
Народилася Софія Баторі в 1628 році в Сіладьшомльо (Угорщина). Про дитячі роки дівчинки майже нічого не відомо. Батьки її були зразковою сім’єю. Але виходячи із того, як у той час виховувалися молоді дівчата, то крім писемності та релігії, аристократичних навиків вони займались рукоділлям, ткацтвом, прядінням, кулінарією, тощо. В сім’ї Баторі, крім Софії, дітей більше не було. За одностайною думкою її сучасників, вона була винятково привабливою дівчиною. Кажуть, що трансільванський князь Міхай Апфі в 1673 році хотів через неї розлучитись із своєю дружиною Анною Борнеміса. В 1635 році помер її батько Андраш Баторі, її вихованням займалась мати Анна Закреска.
Недалеко від їхнього маєтку в замку Варад капітаном був Дьордь ІІ Ракоці, батьки якого були відомі, на той час, власники Мукачівського замку, трансільванський князь Дьордь І Ракоці та його дружина Жужана Лорантфі. Молодий Дьордь сильно закохався в неподалік від замку Варад проживаючу дівчину. Слід підкреслити, що в XVII столітті, особливо в аристократичних та князівських родинах, при укладанні шлюбів домінували політичні мотиви. Цей шлюб мав виняток – вважався також і за коханням. Свідченням цього є лист його батька Дьордя І Ракоці, в якому він дуже переймається ситуацією, яка склалась між його спадкоємцем та Софією – вродливою, багатою та високого походження дівчиною, яка за віросповіданням була католичкою. Старий князь погодився на одруження сина за умови, що Софія – перейде до протестантської віри. Мати дівчини Анна Закреска дала згоду на зміну віросповідання доньки. В часи європейських релігійних війн протестантському князю було недоцільно одружуватись на католичці.
Заручини Софії та Дьордя відбулись літом  1641 року, а весілля  –  3 лютого 1643 року у Фехерварі. Софії Баторі на той час було 15 років, а її чоловіку Дьорду ІІ Ракоці – 22 роки. На весілля було запрошено імператора священної Римської імперії, польського короля, дожу Венеції, польських воєводів, німецьких князів та багато інших впливових гостей. 
За Софією Баторі було велике придане. Родина Ракоці за рахунок цього збагатила свої маєтності в багатьох комітатах Трансільванії та Угорщини (замок Шоймо, містечко Батор). Завдяки Софії до Мукачівської домінії було приєднано Чинадіївський замок     (Сент-Міклош). 

РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕКОНАННЯ
Софія Баторі виховувалась в католицькій вірі. Однією з умов шлюбу Софії Баторі із Дьордьом ІІ Ракоці було зречення її від своєї віри. І тому в лютому 1643 році вінчав їх реформатський єпископ. Але в душі дівчина залишилась католичкою. Жахливим прикладом для зречення від віри були її родичі – дядько Габор Баторі та його дружина Анна, помінявши католицьку віру на кальвінізм, і померли трагічною смертю. Габора били свої ж солдати, а Анну визнали відьмою та позбавили всіх маєтків, після чого вона жебракувала до кінця свого життя. Дівчині 17 ст. це запам’яталось як небесний знак – мстивий Бог карає своїх синів-апостолів. 
В щирості її зречення від католицизму багато хто сумнівався вже тоді. Софія сховала свою віру, вона лише зовні була кальвіністкою. Протягом життя Софія Баторі так і не пробачила сім’ї Ракоці за те, що вони змусили її відректись від католицизму. Після смерті чоловіка та його батьків, Софія Баторі повертає свого сина Ференца І Ракоці до католицької віри та стає активним прихильником єзуїтського ордену. В 1661 році виганяє із Мукачівського монастиря православного єпископа Іонакія Зейкана, якого у свій час підтримувала її свекруха Жужана Лорантфі. 
Для зміцнення католицизму в Мукачеві, Софія Баторі запросила монахів-езуїтів, яких поселили в, тоді ще одноповерховій споруді, «Білому палаці» (зараз дитяча художня школа).
На одному із знятих дзвонів на римо-католицькій церкві в Мукачеві в 1904 році є напис : „Замість подарованого Софією Баторі у 1667 році із часом тріснутого дзвону відлито на замовлення мукачівської римо-католицької ради для нового костьолу на честь святої Софії 1904 року”. Старий дзвін із тріщиною знаходиться в Національному музеї Угорщини.
Протягом всього свого життя її картала совість через те, що вона залишила „справжню релігію”, що вона дозволила, щоб її, католичку, вінчав реформатський єпископ. Але завдяки цьому в неї виробились такі якості характеру як хитрість, твердість, егоїзм і мстивість – це все допомогло їй зберегти сім’ю Ракоці, її майно, створивши базу для її онука Ференца ІІ Ракоці у національно визвольній війні 1703-1711 років.


РОКИ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ
В 1644 році із замку Варад молоде подружжя переїхало жити в Дюлафехервар, столицю Трансільванії,  із-за того, щоб Дьордь зміг зайняти посаду губернатора. Тут Софія мала ще менший рух простору. Недовіра до Дьордя ІІ Ракоці та його дружини Софії з боку його батьків, тривала і далі, фінансова та економічна влада знаходилась в руках Жужани Лорантфі – матері молодого князя. В 1642 році ще при житті батька, Дьордя ІІ Ракоці обирають князем Трансільванії, однак, рішення він приймав лише за згодою батьків. 
В 1645 році Софія народила хлопчика, якого назвали Ференцом. Пізніше в нього народився брат, але в малолітньому віці помер.  Тому і не дивно, що сина вона оберігала найбільше – це був єдиний нащадок Трансільванського престолу. Всі думки молодої матері були наповнені турботою про маленького хлопчика під час постійних хвороб.
Зблизитись із батьками чоловіка Софія так і не змогла. Свекруха із другим сином Жігмундом переїхала жити в маєток Шарошпатак, який став тіньової столицею Трансільванії. Спілкувалася Софія із ними лише в письмовій формі і виключно про найнеобхідніше – здоров’я дитини, подяку за отримані подарунки, про все інше домовлявся її чоловік Дьордь ІІ Ракоці.
В 1648 році помирає батько її чоловіка Дьордь І Ракоці, залишивши своїм двом синам Дьордю  та Жігмонду гігантський комплекс нерухомості та величезну кількість грошей. Але, розпоряджатись майном мала право лише Жужана Лорантфі, їхня мати. Згідно заповіту, Софія Баторі могла успадкувати майно лише за умови, якщо вона залишиться в кальвіністській релігії. В політичних питаннях Дьордь ІІ Ракоці більше прислухався до порад матері ніж до дружини. Відомо, що саме Софія Баторі разом із його матір’ю рішуче відмовляли Дьордя ІІ Ракоці проти польського походу 1657 року, який закінчився нищівною поразкою для князя.
Згодом, на Софію Баторі чекали важкі роки випробування – в 1658 році помирає її мати Анна Закреска, через два роки свекруха Жужана Лорантфі, в 1660 році в битві з турками при Сасфенеші був смертельно поранений її чоловік Дьордь ІІ Ракоці.
Після смерті чоловіка, Софія Баторі  із неповнолітнім сином Ференцом І Ракоці переїхала жити в Мукачівський замок. В 1666 році її син одружується із Геленою Зрінською (Ілона Зріні), дочкою бана (правителя) Хорватії Петра Зріні. Вони подарували Софій Баторі двох внуків – Юліану Ракоці та Ференца ІІ Ракоці, на яких вона покладала великі надії.  Саме їм Софія Баторі заповідала всі маєтності, нажиті Трансільванськими князями Ракоці, а не невістці Ілоні Зріні.За участь у змові (змова Вешелені) проти австрійського імператора Ференц І Ракоці був засуджений до страти. Від смерті його рятує мати Софія Баторі, виплативши викуп в розмірі близько двісті тисяч гульденів та впустивши у всі свої замки австрійських солдат (крім Мукачівського замку). Помер Ференц І Ракоці при загадкових обставинах у 31 рік (1676). 
В 1672 році в Мукачівській домінії почалось селянське повстання, яке очолив Габор Кенде. Софія Баторі бере активну участь у придушенні повстання. Свідченням цього є звернення австрійських властей до володарки Мукачівського замку Софії Баторі з проханням посилити репресивні дії проти повстанців, пропонуючи виловити керівників повстання, які мають зібратися в Севлюші (Виноградово) і відправити їх в Кошіце (Словаччина) для розправи. В 1674 році Софія Баторі видала грамоту в якій обіцяла піти на деякі поступки селянам, зокрема звільнити їх від роботи на господаря під час уніатських церковних свят.
В 1677 році посилюється антигабзбурська боротьба, яку очолює граф Імре Текелі. В 1678 році куруци (повстанці) на чолі з Імре спробували захопити Мукачівський замок, в якому знаходилась вдова Ілона Зріні із свекрухою Софією Баторі. Згодом протистояння Ілони та Імре переросло в палке кохання. Але весілля їхнє стало можливим лише після смерті свекрухи Софії Баторі, яка була категорично проти цього шлюбу та згоди на це імператора Леопольда І.
Померла Софія Баторі в 1680 році в Мукачівському замку. Поховали її біля сина Ференца І Ракоці в єзуїтському костелі (сьогодні собор Премонстратів, в  місті Кошіце). На жаль, у 18-19 ст. у пошуках золота злодії нищили саркофаги знатних вельмож і тому на сьогодні вже невідомо, яка труна належала Софії Баторі, а яка її сину Ференцу, і чи залишилася бодай частина їхніх останків.

 Олександр  ЦІЛЬО,  
науковий співробітник                                                                                                      
Мукачівського історичного 
музею

Адміністрація не завжди поділяє думки чи погляди авторів опублікованих матеріалів, а також не несе відповідальності за достовірність рекламної інформації. Передрук матеріалів – тільки за умови гіперпосилання на відповідну публікацію на сайті promisto.info. Друковані видання повинні отримати письмову згоду від адміністрації на передрук.

Promisto.info - новини Мукачева i Закарпаття © 2020
Made by Tools4shop.pro