Новини адмiнiстрацiї мiста
08.06.2021 | 11:21
Новини міської адміністрації
В Мукачеві відкрили Угорський дім ім. М. Мункачі
Будинок Австро-Угорського банку  відреставрували та назвали в честь видатного художника Міхая Мункачі.  Як зазначив у своєму виступі Андрій Балога - Мукачівський міський голова, -  історична будівля стане центром угорської культури  не тільки для місцевої громади, а й всього Закарпаття. «Пишаємося тим, що змогли відкрити такий великий будинок саме в Мукачеві, місті яке завжди ...
30.05.2021 | 16:43
Культура, освіта
У замку Паланок триває святкування Дня міста Мукачева
Для гостей працюють музейні експозиції та лучний тир. Кожен охочий може спробувати себе у ролі ремісника: виготовити кошик, глечик, ляльку-мотанку чи виріб зі шкіри. Також на території замку працює гастро-локація. Вже ввечері на гостей фортеці чекають театралізована екскурсія, цікава лекція про найвідоміші міфи замку в Закарпаття та неймовірно захоплююче фаєр-шоу. Мукачівська міська рада  ...
30.05.2021 | 16:29
Новини міської адміністрації
Патрульна поліція області базуватиметься і в Мукачеві
Рішення «Про передачу в оперативне управління нерухомого майна комунальної власності Управлінню патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за адресою: м. Мукачево, вул. Валенберга Рауля, 31» прийнято на черговій сесії міськради. До цього в будівлі функціонувало управління соціального захисту населення Мукачівської міськради, яке вже з квітня працює на базі нового Ц...
30.05.2021 | 16:24
Здоров'я
У Мукачеві планують будівництво нового закладу охорони здоров’я
Сьогодні на сесії міської ради надали дозвіл на розроблення детального плану території для проектування та будівництва об’єкту охорони здоров’я у місті Мукачево. Новий об’єкт охорони здоров’я планують розмістити на ділянці площею близько 2,5 гектарів у районі вулиць Андрея Шептицького та Митрополита Володимира. Замовником розроблення детального плану території є виконавчий комітет Мукачівської міс...
30.05.2021 | 16:10
Новини міської адміністрації
Майже 700 тис. грн. виділили на оздоровлення дітей
Сьогодні на сесії міськради затвердили Програму оздоровлення та відпочинку дітей На пільгові путівки для дітей влада міста виділила майже 700 тис. грн.  Цьогоріч за гроші з міського бюджету оздоровиться більше 100 дітей.  Право на безкоштовний відпочинок в літніх таборах мають діти з числа пільгових категорій, діти-сироти, позбавлені батьківської опіки, діти з малозабезпечених та бага...
29.05.2021 | 22:55
Новини міської адміністрації
Депутати дали дозвіл на розроблення детального плану території для проєктування та будівництва аеропорту
Він буде на території Мукачівської громади та виділено1, 5 млн. грн. на виготовлення плану. Сьогодні влада міста виділила 1,5 млн. грн. на розроблення детального плану території, на підставі якого буде виготовлений проєкт для будівництва аеропорту.  Проєкт планують виготовити до початку жовтня щоб передбачити асигнування на будівництво летовища в держбюджеті на 2022 рік.  Аеропорт пла...
17.05.2021 | 23:03
Здоров'я
В Мукачеві від коронавірусної інфекції вакцинували 200 освітян
В Мукачівській громаді триває вакцинація від коронавірусної інфекції, щеплення отримали майже 200 освітян. 149 вчителів отримали щеплення вакциною AstraZeneca. Також 47 освітян які братимуть участь в ЗНО вакциновано препаратом CoronaVac, - повідомила директора Медичного центру сім’я "Сім'я" Мирослава Чубірко.  Записатися на вакцинацію можна через call-центр за номером 0800 503118. В Мукачі...
17.05.2021 | 22:54
Новини міської адміністрації
На Пряшівській встановлять радар вимірювання швидкості
В Мукачеві виконком надав дозвіл на встановлення комплексу автоматичної фіксації для виявлення порушень швидкісного режиму. Дозвіл надано на прохання Управління патрульної поліції. Радар встановлять по вулиці Пряшівська, 4. Мукачівська міська рада   ...
14.05.2021 | 13:10
Культура, освіта
У Палаці культури і мистецтв відкрили творчу виставку «Україно-квіткова краса»
Експозиція картин художниць приурочена 30-річчю Незалежності України. На виставці представлені роботи талановитих жінок-художниць: Марини Чопей, Тетяни Остапенко та Лариси Бобалик. Символічно, що роботи цих художниць об’єднуть образ жінки і світла. Картини наповнені життєдайною енергією та красою, захоплюють спалахами яскравих, але виважених кольорів, що надають роботам особливого шарму та настрою...
12.05.2021 | 10:31
Здоров'я
В 673 тис. грн. виділить Мукачівська міська влада на оздоровлення дітей
Пільгові путівки отримають більше 100 дітей.  Право на безкоштовний відпочинок в літніх таборах  мають діти з числа пільгових категорій, діти-сироти,  позбавлені батьківської опіки, діти з малозабезпечених та багатодітних родин,  внутрішньо-переміщених осіб,  діти з інвалідністю,  діти героїв які загинули в районі АТО  чи під час Революції Гідності, діти військов...
Княгиня  Софія Баторі – володарка Мукачівського замку

Княгиня Софія Баторі – володарка Мукачівського замку

7011

Походила Софія Баторі із відомого князівського роду Баторі. Із шомльовської гілки цієї родини походили декілька трансільванських князів та один із найбільш відомих королів Польщі Стефан Баторі. Сучасні дослідники стверджують, що ця родина виділялася великими розумовими якостями та надзвичайною тілесною красою. Сама княгиня мала вражаюче сімейне походження – донька Андраша Баторі та полячки Анни Закрескої, племінниця князя Габора та Анни Баторі.
Однією із причин негативного ставлення до Софії Баторі вважають, що останні покоління їхньої родини характеризувалися моральними та фізичними розладами. Психографологічна експертиза Софії Баторі визначила: «В рукописах відображається шизофренія, крайньо релігійна, прив’язана до догм, пристрасна, але в досягненні своєї мети покладалася на розрахунок, виконувала свою волю із залізною послідовністю».
Негативне ставлення до Софії Баторі було пов’язано і з її родичкою, графинею Ержебет (Єлизавета) Баторі, яка була відома серійними вбивствами молодих дівчат. В народі її прозвали «кривавою графинею». За злочини її засудили та замурували в замку Чейте, де й померла в 1614 році.
Інші дослідники доводять, що більшість звинувачень, щодо членів родини Баторі, є необґрунтованими і базуються на фанатичному ставленні до католицької релігії. Таким фанатизмом був наділений і тесть Софії Баторі Дьордь І Ракоці, як не тільки справжній політик, але і безжальний захисник кальвіністської релігії. Саме за його наказом було закатовано в 1619 році трьох кошицьких мучеників-єзуїтів (сьогодні трьох кошицьких святих). Задля спокутування родинних гріхів, Софія Баторі на місці їхньої страти розпорядилася побудувати в місті Кошіце (Словаччина) церкву Премонстратів Святої Трійці.

ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ
Народилася Софія Баторі в 1628 році в Сіладьшомльо (Угорщина). Про дитячі роки дівчинки майже нічого не відомо. Батьки її були зразковою сім’єю. Але виходячи із того, як у той час виховувалися молоді дівчата, то крім писемності та релігії, аристократичних навиків вони займались рукоділлям, ткацтвом, прядінням, кулінарією, тощо. В сім’ї Баторі, крім Софії, дітей більше не було. За одностайною думкою її сучасників, вона була винятково привабливою дівчиною. Кажуть, що трансільванський князь Міхай Апфі в 1673 році хотів через неї розлучитись із своєю дружиною Анною Борнеміса. В 1635 році помер її батько Андраш Баторі, її вихованням займалась мати Анна Закреска.
Недалеко від їхнього маєтку в замку Варад капітаном був Дьордь ІІ Ракоці, батьки якого були відомі, на той час, власники Мукачівського замку, трансільванський князь Дьордь І Ракоці та його дружина Жужана Лорантфі. Молодий Дьордь сильно закохався в неподалік від замку Варад проживаючу дівчину. Слід підкреслити, що в XVII столітті, особливо в аристократичних та князівських родинах, при укладанні шлюбів домінували політичні мотиви. Цей шлюб мав виняток – вважався також і за коханням. Свідченням цього є лист його батька Дьордя І Ракоці, в якому він дуже переймається ситуацією, яка склалась між його спадкоємцем та Софією – вродливою, багатою та високого походження дівчиною, яка за віросповіданням була католичкою. Старий князь погодився на одруження сина за умови, що Софія – перейде до протестантської віри. Мати дівчини Анна Закреска дала згоду на зміну віросповідання доньки. В часи європейських релігійних війн протестантському князю було недоцільно одружуватись на католичці.
Заручини Софії та Дьордя відбулись літом  1641 року, а весілля  –  3 лютого 1643 року у Фехерварі. Софії Баторі на той час було 15 років, а її чоловіку Дьорду ІІ Ракоці – 22 роки. На весілля було запрошено імператора священної Римської імперії, польського короля, дожу Венеції, польських воєводів, німецьких князів та багато інших впливових гостей. 
За Софією Баторі було велике придане. Родина Ракоці за рахунок цього збагатила свої маєтності в багатьох комітатах Трансільванії та Угорщини (замок Шоймо, містечко Батор). Завдяки Софії до Мукачівської домінії було приєднано Чинадіївський замок     (Сент-Міклош). 

РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕКОНАННЯ
Софія Баторі виховувалась в католицькій вірі. Однією з умов шлюбу Софії Баторі із Дьордьом ІІ Ракоці було зречення її від своєї віри. І тому в лютому 1643 році вінчав їх реформатський єпископ. Але в душі дівчина залишилась католичкою. Жахливим прикладом для зречення від віри були її родичі – дядько Габор Баторі та його дружина Анна, помінявши католицьку віру на кальвінізм, і померли трагічною смертю. Габора били свої ж солдати, а Анну визнали відьмою та позбавили всіх маєтків, після чого вона жебракувала до кінця свого життя. Дівчині 17 ст. це запам’яталось як небесний знак – мстивий Бог карає своїх синів-апостолів. 
В щирості її зречення від католицизму багато хто сумнівався вже тоді. Софія сховала свою віру, вона лише зовні була кальвіністкою. Протягом життя Софія Баторі так і не пробачила сім’ї Ракоці за те, що вони змусили її відректись від католицизму. Після смерті чоловіка та його батьків, Софія Баторі повертає свого сина Ференца І Ракоці до католицької віри та стає активним прихильником єзуїтського ордену. В 1661 році виганяє із Мукачівського монастиря православного єпископа Іонакія Зейкана, якого у свій час підтримувала її свекруха Жужана Лорантфі. 
Для зміцнення католицизму в Мукачеві, Софія Баторі запросила монахів-езуїтів, яких поселили в, тоді ще одноповерховій споруді, «Білому палаці» (зараз дитяча художня школа).
На одному із знятих дзвонів на римо-католицькій церкві в Мукачеві в 1904 році є напис : „Замість подарованого Софією Баторі у 1667 році із часом тріснутого дзвону відлито на замовлення мукачівської римо-католицької ради для нового костьолу на честь святої Софії 1904 року”. Старий дзвін із тріщиною знаходиться в Національному музеї Угорщини.
Протягом всього свого життя її картала совість через те, що вона залишила „справжню релігію”, що вона дозволила, щоб її, католичку, вінчав реформатський єпископ. Але завдяки цьому в неї виробились такі якості характеру як хитрість, твердість, егоїзм і мстивість – це все допомогло їй зберегти сім’ю Ракоці, її майно, створивши базу для її онука Ференца ІІ Ракоці у національно визвольній війні 1703-1711 років.


РОКИ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ
В 1644 році із замку Варад молоде подружжя переїхало жити в Дюлафехервар, столицю Трансільванії,  із-за того, щоб Дьордь зміг зайняти посаду губернатора. Тут Софія мала ще менший рух простору. Недовіра до Дьордя ІІ Ракоці та його дружини Софії з боку його батьків, тривала і далі, фінансова та економічна влада знаходилась в руках Жужани Лорантфі – матері молодого князя. В 1642 році ще при житті батька, Дьордя ІІ Ракоці обирають князем Трансільванії, однак, рішення він приймав лише за згодою батьків. 
В 1645 році Софія народила хлопчика, якого назвали Ференцом. Пізніше в нього народився брат, але в малолітньому віці помер.  Тому і не дивно, що сина вона оберігала найбільше – це був єдиний нащадок Трансільванського престолу. Всі думки молодої матері були наповнені турботою про маленького хлопчика під час постійних хвороб.
Зблизитись із батьками чоловіка Софія так і не змогла. Свекруха із другим сином Жігмундом переїхала жити в маєток Шарошпатак, який став тіньової столицею Трансільванії. Спілкувалася Софія із ними лише в письмовій формі і виключно про найнеобхідніше – здоров’я дитини, подяку за отримані подарунки, про все інше домовлявся її чоловік Дьордь ІІ Ракоці.
В 1648 році помирає батько її чоловіка Дьордь І Ракоці, залишивши своїм двом синам Дьордю  та Жігмонду гігантський комплекс нерухомості та величезну кількість грошей. Але, розпоряджатись майном мала право лише Жужана Лорантфі, їхня мати. Згідно заповіту, Софія Баторі могла успадкувати майно лише за умови, якщо вона залишиться в кальвіністській релігії. В політичних питаннях Дьордь ІІ Ракоці більше прислухався до порад матері ніж до дружини. Відомо, що саме Софія Баторі разом із його матір’ю рішуче відмовляли Дьордя ІІ Ракоці проти польського походу 1657 року, який закінчився нищівною поразкою для князя.
Згодом, на Софію Баторі чекали важкі роки випробування – в 1658 році помирає її мати Анна Закреска, через два роки свекруха Жужана Лорантфі, в 1660 році в битві з турками при Сасфенеші був смертельно поранений її чоловік Дьордь ІІ Ракоці.
Після смерті чоловіка, Софія Баторі  із неповнолітнім сином Ференцом І Ракоці переїхала жити в Мукачівський замок. В 1666 році її син одружується із Геленою Зрінською (Ілона Зріні), дочкою бана (правителя) Хорватії Петра Зріні. Вони подарували Софій Баторі двох внуків – Юліану Ракоці та Ференца ІІ Ракоці, на яких вона покладала великі надії.  Саме їм Софія Баторі заповідала всі маєтності, нажиті Трансільванськими князями Ракоці, а не невістці Ілоні Зріні.За участь у змові (змова Вешелені) проти австрійського імператора Ференц І Ракоці був засуджений до страти. Від смерті його рятує мати Софія Баторі, виплативши викуп в розмірі близько двісті тисяч гульденів та впустивши у всі свої замки австрійських солдат (крім Мукачівського замку). Помер Ференц І Ракоці при загадкових обставинах у 31 рік (1676). 
В 1672 році в Мукачівській домінії почалось селянське повстання, яке очолив Габор Кенде. Софія Баторі бере активну участь у придушенні повстання. Свідченням цього є звернення австрійських властей до володарки Мукачівського замку Софії Баторі з проханням посилити репресивні дії проти повстанців, пропонуючи виловити керівників повстання, які мають зібратися в Севлюші (Виноградово) і відправити їх в Кошіце (Словаччина) для розправи. В 1674 році Софія Баторі видала грамоту в якій обіцяла піти на деякі поступки селянам, зокрема звільнити їх від роботи на господаря під час уніатських церковних свят.
В 1677 році посилюється антигабзбурська боротьба, яку очолює граф Імре Текелі. В 1678 році куруци (повстанці) на чолі з Імре спробували захопити Мукачівський замок, в якому знаходилась вдова Ілона Зріні із свекрухою Софією Баторі. Згодом протистояння Ілони та Імре переросло в палке кохання. Але весілля їхнє стало можливим лише після смерті свекрухи Софії Баторі, яка була категорично проти цього шлюбу та згоди на це імператора Леопольда І.
Померла Софія Баторі в 1680 році в Мукачівському замку. Поховали її біля сина Ференца І Ракоці в єзуїтському костелі (сьогодні собор Премонстратів, в  місті Кошіце). На жаль, у 18-19 ст. у пошуках золота злодії нищили саркофаги знатних вельмож і тому на сьогодні вже невідомо, яка труна належала Софії Баторі, а яка її сину Ференцу, і чи залишилася бодай частина їхніх останків.

 Олександр  ЦІЛЬО,  
науковий співробітник                                                                                                      
Мукачівського історичного 
музею

Адміністрація не завжди поділяє думки чи погляди авторів опублікованих матеріалів, а також не несе відповідальності за достовірність рекламної інформації. Передрук матеріалів – тільки за умови гіперпосилання на відповідну публікацію на сайті promisto.info. Друковані видання повинні отримати письмову згоду від адміністрації на передрук.

Promisto.info - новини Мукачева i Закарпаття © 2021
Made by Tools4shop.pro